Сходинками слави

       В 13 років Олександр Васильович сів за руль трактора, а в 14 років був уже класним, як на ті часи, трактористом. Опанувавши в 1929 році в тодішньому «тракторцентрі»  науку водія, повернувся до щойно створеного колгоспу і відтоді працює в рідному селі. Спершу «осідлав» американського «Фордзона», а тоді з’явився перший радянський трактор ХТЗ, який справно працював  багато років на колгоспних ланах.

     У 1934 році Гіталов став бригадиром рільничої бригади, а з 1936 року – тракторної, яку очолював мало не півстоліття. Не раз йому пропонували бути головою колгоспу, але він не зрадив свого механізаторського покликання.

        Важко було піднімати господарство після війни. По всьому полі збирали деталі з розбитих німецьких танків та іншої військової техніки. Іноді вдавалося набрести на рештки наших довоєнних тракторів. Так, одне колесо для «ХТЗ» О.Гіталов витяг під зиму з крижаної води ковбані, де мочили коноплі. Не рахувалися тоді ні з втомою, ні з часом, аби поладнати техніку. Незабаром за ініціативою секретаря райкому партії Гіталов поїхав в Київ на нараду передовиків. А в Києві з’ясувалося, що врожаї, виплекані гіталовцями, у той повоєнний 1947 рік були неабиякими. Гіталова запросили на трибуну. Уславлена трактористка Паша Ангеліна, що сиділа в президії, викликала його на соціалістичне змагання. Так починалося сходження Гіталова до нових висот хліборобської слави.

    У 1948 році О.В. Гіталову за визначні досягнення у вирощуванні високих врожаїв зернових культур присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці. Метод, який використовував Гіталов зі своїми товаришами під час обробітку землі, давав значні результати.  В 1958 році Гіталову вдруге присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням другої Золотої Зірки та ордена Леніна за високі врожаї кукурудзи. В тому ж році його бригада звернулася до всіх механізаторів країни з закликом організувати комплексну механізацію вирощування врожаїв.

   У цей час країну відвідав знаменитий американський кукурудзівник, президент однієї з компаній, що виробляли насіння гібридної кукурудзи, фермер Росуелл Гарст. Йому так сподобався виявлений прийом і все, що тут бачив, що на знак  вдячності та для обміну досвідом він запросив до себе радянського спеціаліста. Вирішено було послати Гіталова. І той гідно виконав  свою високу місію. На відведеній йому ділянці він за літо виростив таку кукурудзу, що фермер Гарст аж ахнув з подиву. Високий клас показав Гіталов у оранці невеличких ділянок, блискавично на ходу роблячи певні розрахунки для розворотів трактора. А ще заморських господарів вразило те, як радянський рядовий тракторист чудово знається на техніці,  краще за дипломованих інженерів. В Америці його так і називали «містер – інженер».