Олександр Гіталов скрізь
встигає, і до всього йому є діло. Він славний педагог і наставник молоді. До
його мудрого слова прислуховуються і керівники господарства, і товариші –
механізатори, і підростаюча зміна. Недарма в селі його називали Макаренком юних
механізаторів. Разом з педагогічним колективом школи він розробив глибоко
продуману систему технічного навчання юнаків та дівчат. Учнівська виробнича
бригада Комишуватської середньої школи прославилася на всю країну. Гіталов
особисто шефствує над секцією юних кукурудзівників, допомагає порадами і
технікою рільничій учнівській бригаді. Виступає і перед місцевими педагогами.
Новатор часто виступає в пресі, пише
статті, брошури про свої методи роботи. За високі виробничі досягнення нових наукових методів праці
О.В.Гіталову присуджено Державну премію СРСР 1975 року.
Через його бригаду – Всесоюзну школу
передового досвіду пройшло 12 тисяч механізаторів з усіх регіонів СРСР.
Комишувате називали «Степовою Академією». Тут випробовували зразки нової сільськогосподарської
техніки, перш ніж її запускати в серійне виробництво. Гіталов сприяв добудові
Комишуватської середньої школи, він фундатор музею Трудової Слави села
Комишуватого.
Гіталов мав особливе ставлення до хліба та
хліборобської праці. Свої думки та поради він виклав у книгах «Земле моя»
(1971), «Дума про хліб» (1972), «Слово до юного друга» (1977), «Наша передова –
поле» (1986). Його памяті присвячено
публіцистично – документальну книгу
«О.В.Гіталов» (Кіровоград , 1999) та методичний посібник «Учнівській молоді про
хліборобські традиції» (Кіровоград, 2005)
Немає коментарів:
Дописати коментар